Про український націоналізм за останні десять років я щось уже писав (зокрема й у націоналістичних же виданнях). І дуже добре знаю ситуацію "із середини". Є ідея написати ще щось фунаментальне. Але думаю багато хто з фігурантів зову сильно образиться. Тому залишу це на потім. Коли історія остаточно розставить всі крапки над "і"…
:)))))))))))))
Цікаво — а хто Вас звинувачував у нацизмі? Чи може Ви переплутали психоаналітика Вільгельма Райха (Вашого земляка-галичанина) з Третім Райхом?:)))
Якщо чесно, то на такому рівні мені дискутувати не цікаво. Хоча вірші дійсно гарні:))))
Суперечності між чим немає? Наразі я не побачив у Вашому пості жодного аналізу «комплексів суспільства» (з наведенням статистичних данних «польових досліджень», порівняням цих данних з відповідними українськими і інишими іноземними і т.п.). Та і взагалі, некритичне застосування фрейдистської і постфрейдистської психоаналітичної методології (досить сумнівної у багатьох відношеннях) може призвести лише до негативних наслідків як для окремої людини. так і для суспільства у цілому… Чи Ви слідом за Фройдом так само будете вважати релігію породженням едипового комплексу? Чи захочете реалізувати ідеї Райха в Україні?
Справа в тому, що поняття «тиранія» у політологічному і соціально-філософському дискурсі має відмінне від вживаного Вами, побутового значення. Ще від часів античності. Його сенс протилежний поняттю «монархія». Якщо Ви замість того, щоб аналізувати ті чи інші політичні доктрини, намагатися розібратися у їх нюансах і відмінностях, розповідаєте тут про поширення садомазохістських комплексів у російському суспільстві — то це і є пропагандистська схематизація. А коли Ви кажете про «Бандеру як спосіб формування ефективної моделі», то одразу пригадуються останні укази одного дуже ефективного Президента України. А також двадцять років новітньої історії націоналістичного руху в Україні…
якщо було поставлено pagebreak — значить, модератор визнав обсяг тексту, виведеного на головну сторінку, надто великим\\
Про що власне і йдеться — модератор відредагував текст на власний смак і розсуд. Не пояснивши це редагування (нехай і технічне) дописувачу.
\\модератори не можуть займатись написанням пояснювальних записок з найменшого приводу — якби вони це робили в кожному випадку, коли ті чи інші користувачі допускають помилки, то обсяг технічної переписки вже би переважив обсяг авторських постів.//
Якщо у модератора (модераторів) є час редагувати пости, значить у них повинен знайтися час і щоб пояснити свої дії. Чи то в коментарях, чи то в приватному повідомленні. Якщо «зіркова модераторська висота» заважає «суститися до рівня пояснень пересічному блогеру», то це вже абсолютно інша проблема…
//не означають, що модератори (такі ж дописувачі, як і Ви) зобов'язані систематично погоджувати всі свої дії з кожним учасником спільноти. ВКурсі.ком — це блогосфера, яка не цензурується, але редагується,//
«Редагована блогсфера» це оксюморон. Навіть коли йдеться про технічний бік справи.
//функціонує за певними заявленими правилами, викладеними в Концепції, з якою Ви погоджуєтесь при реєстрації//
Йдеться про речі, які не були прописані в концепції і правилах. Про що власне і йшлося в пості.
//дійсний рівень української солідарності і здатність формувати конфліктну ситуацію за будь-якої нагоди. //
Знову ж таки — йдеться не про якусь там «українську солідарність» чи «формування конфліктної ситуації». Йдеться про елементарну етику відносин між модераторами і дописувачами. Якщо автори проекту мислять категоріями «ми це зробили, витрачаємо на це час і гроші а отже можемо не пояснювати свої дії дописувчам» то очевидно цей проект не для мене. Соррі…
ІМХО — величина поста не була «критично великою». Якщо вона Вам такою здалася — треба було про це пояснити автору. А потім вже редагувати. Це просто певна етика стосунків між модератором і дописувачем. У цьому відмінність між блогсферою і редагованим і-нет виданням.
Попереджати і пояснювати коли робиться редагування посту (у будь-якому випадку)… Тому що зрозуміти у яких випадках встановлення «кату» є «вірним» не зрозуміло, про що я писав вище. Тим більше, що текст був не таким вже й великим…
Тоді не зовсім зрозуміло, за яким китерієм модератори виставили «кат» у цьому дописі:http://o-maslak.vkursi.com/274.html
Не то щоб я протестував. Але втручання модераторів повинно бути якось пояснене у подібнихих випадках. Бо одна справа — загальнозрозумілі і загальноприйняті правила. А зовсім інша — власний «неанонсований» розсуд модераторів. І мало чого ще можна буде чекати…
Насправді в Україні зараз дуже яскраво простежується тенденція (ре-)конструювання доволі специфічної, «совєцької» колективної ідентичності. Подібне творення (чи реанімація) совєцької «уявленої спільноти» стало ледь не офіційною ідеологією в РФ і РБ (звичайно, зі своєю специфікою у кожній із цих країн). І як не дивно, в Україні, останніми місяцями, ця тенденція виявляється чи не найяскравіше на теренах екс-СССР. Досить порівняти естетику і «сценографію» «парадів Перемоги» в Києві і Москві (та й той же Медвєдєв останнім часом досить часто застосовує анти-сталінську риторику). При тому різні елементи класичного марксизму та соціалістичної економіки із цього конструкту активно елмінуються. Це такий собі «совєтизм без соціалізму», химерне суспільство де править верства «олігархів-сталіністів»…
До речі, характерне враження від цих щоденніків — Юнгер дуже часто згадує бомбардування німецьких міст (напр. Ганновера чи Гамбурга), і їх катастрофічні наслідки. Так само при описі побуту у Німеччині (у Кірххорсті) він досить часто згадує про щоденні бомбардування. Чи пише, як його будинок трясся від вибухів при авіанальоті. Проте при описі свого побуту в Парижі згадує лише повітряні тривоги. І є лише один опис моменту, де він здаля (з даху готелю, і з вином у руці:)) спостерігає бомбардування якихось мостів у передмісттях Парижу.
Серед інших українських міст, які я відвідував, чомусь саме у Чернівцях найбільшою мірою відчувається естетичний (етичний, стилістичний і т.п.) контраст між міською архітектурою і міськими жителями…
В тебе є галицьке коріння?
Цікаво — а хто Вас звинувачував у нацизмі? Чи може Ви переплутали психоаналітика Вільгельма Райха (Вашого земляка-галичанина) з Третім Райхом?:)))
Якщо чесно, то на такому рівні мені дискутувати не цікаво. Хоча вірші дійсно гарні:))))
Про що власне і йдеться — модератор відредагував текст на власний смак і розсуд. Не пояснивши це редагування (нехай і технічне) дописувачу.
\\модератори не можуть займатись написанням пояснювальних записок з найменшого приводу — якби вони це робили в кожному випадку, коли ті чи інші користувачі допускають помилки, то обсяг технічної переписки вже би переважив обсяг авторських постів.//
Якщо у модератора (модераторів) є час редагувати пости, значить у них повинен знайтися час і щоб пояснити свої дії. Чи то в коментарях, чи то в приватному повідомленні. Якщо «зіркова модераторська висота» заважає «суститися до рівня пояснень пересічному блогеру», то це вже абсолютно інша проблема…
//не означають, що модератори (такі ж дописувачі, як і Ви) зобов'язані систематично погоджувати всі свої дії з кожним учасником спільноти. ВКурсі.ком — це блогосфера, яка не цензурується, але редагується,//
«Редагована блогсфера» це оксюморон. Навіть коли йдеться про технічний бік справи.
//функціонує за певними заявленими правилами, викладеними в Концепції, з якою Ви погоджуєтесь при реєстрації//
Йдеться про речі, які не були прописані в концепції і правилах. Про що власне і йшлося в пості.
//дійсний рівень української солідарності і здатність формувати конфліктну ситуацію за будь-якої нагоди. //
Знову ж таки — йдеться не про якусь там «українську солідарність» чи «формування конфліктної ситуації». Йдеться про елементарну етику відносин між модераторами і дописувачами. Якщо автори проекту мислять категоріями «ми це зробили, витрачаємо на це час і гроші а отже можемо не пояснювати свої дії дописувчам» то очевидно цей проект не для мене. Соррі…
Не то щоб я протестував. Але втручання модераторів повинно бути якось пояснене у подібнихих випадках. Бо одна справа — загальнозрозумілі і загальноприйняті правила. А зовсім інша — власний «неанонсований» розсуд модераторів. І мало чого ще можна буде чекати…